«Слідуй за грошима»: трасування коштів у розслідуванні

Коли гроші стають предметом розслідування, вони завжди залишають слід. Метод «follow the money» («слідуй за грошима») дає змогу за банківськими потоками відновити маршрут коштів від джерела до кінцевого отримувача — і перетворити розрізнені транзакції на послідовний, юридично значущий ланцюг. У моїй експертній практиці саме трасування нерідко стає тим стрижнем, навколо якого вибудовується вся доказова база у справі.

Суть методу: чому маршрут важливіший за окремий платіж

Трасування коштів — це послідовне простеження руху грошей за рахунками: від того, хто і коли їх сплатив, через усі проміжні ланки, до того, хто фактично ними скористався. Логіка проста: на відміну від показань чи документів, які можна переписати, банківська транзакція завжди має чотири незмінні координати — дату, суму, контрагента та призначення платежу.

Ключова помилка початківця — зосередитися на одному «підозрілому» переказі. Насправді доказову силу має не окрема операція, а відтворений маршрут: звідки кошти зайшли, як рухалися, де осіли. Тому робота експерта — це не пошук однієї транзакції, а реконструкція всього ланцюга у хронології.

Джерела даних: звідки беруться відомості про рух коштів

Банківські виписки і законний доступ до них

Первинне джерело трасування — банківські виписки по рахунках. Відомості про операції та рахунки клієнта становлять банківську таємницю (стаття 60 Закону «Про банки і банківську діяльність»), тому отримати їх можна лише у процесуальний спосіб.

• У кримінальному провадженні доступ надається за ухвалою слідчого судді про тимчасовий доступ до речей і документів (глава 15 Кримінального процесуального кодексу, статті 159–166). Саме ця ухвала є законною підставою вимагати виписки від банку.
• У цивільному, господарському чи адміністративному процесі виписки витребовує суд за клопотанням сторони.

Експерт працює виключно з матеріалами, наданими у встановленому порядку. Дані, здобуті поза законною процедурою, не лише марні — вони ставлять під сумнів увесь висновок.

SWIFT, реєстри платежів та інші джерела

Крім виписок, для повноти картини використовують:

• SWIFT-повідомлення щодо міжнародних переказів (зокрема формат MT103 для клієнтських переказів) — вони показують справжніх відправника й отримувача, банки-посередники та призначення;
• призначення платежу в кожній операції — часто саме тут ховається невідповідність між «легендою» і суттю;
• матеріали та повідомлення суб’єктів первинного фінансового моніторингу, які акумулює Держфінмоніторинг;
• державні реєстри для встановлення активів і зв’язків — Єдиний державний реєстр юридичних осіб, фізичних осіб — підприємців та громадських формувань, реєстри нерухомості й транспорту.

Побудова ланцюга транзакцій

Реконструкція маршруту — це, по суті, складання «карти» руху коштів. Я вибудовую операції у хронологічному порядку та зіставляю їх за трьома параметрами: сума, дата, контрагент. Коли сума, що зайшла на рахунок, за один-два дні майже без змін іде далі — це вже сигнал.

Транзитні та «технічні» рахунки

Транзитний («технічний») рахунок — це ланка, яка не має самостійного економічного сенсу, а слугує лише для «прокачування» коштів. Типові ознаки:

• вхідні й вихідні суми майже збігаються, залишок близький до нуля;
• кошти залишаються на рахунку короткий час (години або 1–2 дні);
• відсутня реальна господарська діяльність — немає оренди, зарплат, комунальних платежів, податків, притаманних заявленому виду діяльності;
• одноманітні призначення платежів або, навпаки, різнорідні платежі без логіки.

Виявлення таких рахунків — половина справи: саме вони розривають видимий зв’язок між джерелом і кінцевим отримувачем.

Ознаки дроблення платежів під поріг фінмоніторингу

Обов’язковий фінансовий моніторинг вмикається, коли операція сягає порогової суми — за чинним законодавством про запобігання та протидію відмиванню коштів це 400 000 грн. Щоб уникнути уваги, суму нерідко штучно дроблять (структурують) на кілька платежів трохи нижче порогу. На що я звертаю увагу:

Ознака дроблення	Що бачить експерт
Серія платежів «під поріг»	Кілька операцій трохи нижче 400 000 грн поспіль
Близькість у часі	Платежі одному контрагенту протягом одного-двох днів
Один економічний зміст	Розбита сума покриває один договір чи одну поставку
«Залишкова» логіка	Сума великого зобов’язання ділиться на рівні частки

Важливо: сам факт платежів нижче порогу не є порушенням. Доказове значення має саме закономірність — коли дроблення системне і має єдину господарську мету.

Встановлення кінцевого бенефіціарного власника

Кінцева мета трасування — вийти на того, хто реально контролює кошти й отримує вигоду, тобто на кінцевого бенефіціарного власника (КБВ). Відправна точка — відомості про КБВ і структуру власності в Єдиному державному реєстрі. Але формальний власник і фактичний вигодонабувач часто не збігаються.

На що варто зважати:

• номінальні особи — директори чи засновники, які підписують документи, але не ухвалюють рішень; ознаки: масова реєстрація на одну особу, відсутність зв’язку з діяльністю, соціально незахищені особи;
• ланцюги юридичних осіб — коли одна компанія володіє іншою, а та третьою, доки слід не «розчиняється»;
• іноземні структури та трасти, які приховують справжнього бенефіціара за кордоном.

Тут трасування коштів змикається з аналізом корпоративної структури: рух грошей часто вказує на реального господаря точніше, ніж записи в реєстрі. Дотичні напрями — перевірка декларацій і способу життя, якою опікується НАЗК, а також цивільна конфіскація необґрунтованих активів, позов про яку подає прокурор до суду.

Типові схеми, які виявляє трасування

У практиці фінансових розслідувань, які провадять, зокрема, Бюро економічної безпеки у взаємодії з ДПС та іншими органами, повторюються кілька шаблонів:

1. Конвертаційні центри — мережа підконтрольних підприємств, що за комісію перетворюють безготівкові кошти на готівку, формуючи фіктивний документообіг. Трасування показує «віяло» платежів, що сходяться до кількох рахунків і зникають у готівці.
2. Транзит через ФОП — кошти проводять через фізичних осіб — підприємців (нерідко на спрощеній системі), звідки їх легко знімають готівкою з мінімальним слідом.
3. Готівкове зняття (cash-out) — фінальна ланка більшості схем: там, де маршрут обривається зняттям готівки, і зосереджується вигодонабувач.

Завдання експерта — не «викрити злочинця» (правова кваліфікація належить слідству й суду), а об’єктивно показати рух коштів і його економічні ознаки.

Як результати оформлюються у висновку експерта

Трасування набуває доказової сили лише тоді, коли викладене за правилами судової експертизи. Я готую висновок судового експерта на підставі Закону «Про судову експертизу» та відомчої Інструкції про призначення та проведення судових експертиз, затвердженої наказом Міністерства юстиції № 53/5. Такий висновок стає доказом у розумінні процесуального закону — КПК, ГПК, ЦПК чи КАСУ, залежно від справи.

Якісний висновок відповідає трьом вимогам:

• простежуваність — кожен висновок спирається на конкретну транзакцію з конкретного документа, який можна перевірити;
• методологічність — описано, як саме побудовано ланцюг і на яких ознаках ґрунтуються висновки;
• межі компетенції — експерт відповідає на економічні питання, а не на правові (не «чи вчинено злочин», а «як рухалися кошти й які їхні економічні ознаки»).

Готовий висновок долучається до матеріалів справи; знеособлені судові рішення з подібними експертизами доступні в Єдиному державному реєстрі судових рішень.

Типові помилки, яких варто уникати

• Працювати без первинних документів. Виписка без договорів і платіжних доручень дає лише контур, а не доказ.
• Ігнорувати призначення платежу. Саме тут найчастіше видно розбіжність між формою і суттю операції.
• Ототожнювати транзит із привласненням. Проходження коштів через рахунок ще не доводить протиправної мети — потрібна сукупність ознак.
• Виходити за межі компетенції. Правова оцінка — прерогатива слідчого й суду, а не експерта.

Трасування коштів — інструмент точний, але вимогливий до якості вихідних даних і законності їх отримання. Якщо ви як адвокат, слідчий чи керівник бізнесу стикаєтеся з потребою простежити рух коштів або оцінити вже наявний висновок, варто залучити судового експерта-економіста на ранньому етапі — це заощаджує час і убезпечує доказову базу. Буду рада допомогти з консультацією чи проведенням судово-економічної експертизи у межах вашої справи.