Комісійна та комплексна експертиза: коли їх призначають

Складна справа часто впирається в один момент: одного експерта замало. Матеріалів надто багато для однієї людини — або питання лежать одразу в кількох галузях знань. Саме на ці два випадки закон дає два різні механізми: комісійну та комплексну експертизу. Плутати їх не варто, бо від вибору залежить, хто увійде до складу, як розподілять питання і хто підпише висновок.

Одне слово «кілька» — два різні механізми

І комісійна, і комплексна експертиза означають, що працює більше ніж один експерт. Але причина в кожному випадку своя, і це головне, що треба зрозуміти перед клопотанням.

• Комісійна — це кілька експертів однієї спеціальності. Її призначають, коли справа велика за обсягом або підвищеної складності й одному фахівцеві важко опрацювати масив документів у розумний строк.
• Комплексна — це експерти різних спеціальностей (галузей знань). Її призначають, коли для відповіді потрібні знання з кількох сфер одночасно, і жоден фахівець сам не охоплює всього предмета.

Ознака	Комісійна	Комплексна
Склад	Двоє і більше експертів однієї спеціальності	Експерти різних спеціальностей (галузей знань)
Причина призначення	Великий обсяг або підвищена складність	Потрібні знання кількох галузей одночасно
Що досліджує кожен	Ті самі об’єкти — спільно	Свою частину предмета — за компетенцією
Висновок	Спільний, узгоджений	Синтезований зі складових частин
Право на окрему думку	Так, у разі незгоди	Так, у разі незгоди

Коротко: комісійна — «більше рук» однієї професії, комплексна — «різні професії за одним столом».

Комісійна експертиза: більше рук однієї спеціальності

Коли її призначають

Комісійну варто ініціювати, коли сам предмет — економічний, але його масштаб не під силу одному фахівцеві:

• велика кількість первинних документів, регістрів обліку, банківських виписок за тривалий період;
• підвищена складність розрахунків, де важлива перехресна перевірка методики;
• справа принципової ваги, де сторони прагнуть, щоб висновок спирався на узгоджену позицію кількох експертів, а не одного.

Ідеться саме про однакову спеціальність: у судово-економічних справах це, наприклад, кілька експертів-економістів, які разом опрацьовують той самий масив документів.

Як працює комісія та хто підписує висновок

Експерти комісії досліджують ті самі об’єкти і доходять спільного висновку. Якщо всі згодні — усі його й підписують. Якщо ж один із членів комісії не погоджується із загальними відповідями, він не «розчиняється» в більшості, а має право викласти окрему позицію — і вона додається до висновку. Це важлива гарантія: незгода фахівця не зникає, а стає частиною матеріалів справи, які оцінює суд.

Комплексна експертиза: різні галузі за одним столом

Коли доцільна в економічних справах

Комплексна експертиза потрібна там, де економічні питання переплітаються з іншими галузями і одні знання без інших не дають відповіді. Типові поєднання:

• економіст + оцінювач майна — коли треба і встановити ринкову вартість активу, і простежити його відображення в обліку (класика справ про виведення активів за заниженою ціною);
• економіст + будівельний експерт — коли сума в договорі підряду залежить від фактичних обсягів і вартості робіт;
• економіст + товарознавець — коли розмір збитків залежить від характеристик і вартості товару;
• економіст + інженер-технолог — коли облікові дані треба звірити з реальними виробничими нормами витрат.

Приклад із практики (узагальнено). Щоб довести, що майно вивели зі збитком для підприємства, потрібно спершу встановити його дійсну ринкову вартість — це компетенція оцінювача, — а потім показати, як цю операцію відобразили (чи не відобразили) в обліку та звітності, — це вже поле економіста. Одна спеціальність тут відповіді не дасть; потрібна саме комплексна робота.

Хто що досліджує і хто підписує

У комплексній експертизі кожен фахівець досліджує свою частину предмета — ту, що лежить у його галузі, — і підписує ту частину висновку, яка відображає його власне дослідження. Загальний (підсумковий) висновок, що синтезує результати, підписують ті експерти, які компетентні оцінити отримані результати й сформулювати єдину відповідь. Якщо згоди щодо спільних відповідей немає — знову ж таки працює право на окрему думку.

Право експерта на окрему думку

Це не формальність, а процесуальний запобіжник проти «продавлювання» зручної відповіді.

• Якщо член комісії не згоден із загальним висновком повністю або частково, він викладає свою позицію окремо й обґрунтовує її.
• У процесуальних кодексах така незгода оформлюється як окремий висновок експерта з питань, що викликали розбіжності, — по суті, це і є його окрема думка.
• Окрема позиція додається до висновку і стає частиною матеріалів справи.
• Суд не зобов’язаний автоматично прийняти думку більшості: він оцінює і спільний висновок, і окрему думку за загальними правилами оцінки доказів. Іноді саме окрема думка стає підставою засумніватися в основних відповідях і поставити питання про повторну експертизу.

Правові підстави

Порядок призначення комісійної та комплексної експертизи закріплений у процесуальних кодексах і в профільній інструкції Мін’юсту:

• Господарський процесуальний кодекс — комісійна та комплексна експертиза (ст. 104 і ст. 105 ГПК);
• Цивільний процесуальний кодекс — відповідні норми про комісійну та комплексну експертизу (ст. 110 і ст. 111 ЦПК);
• Кодекс адміністративного судочинства — комісійна та комплексна експертиза (ст. 106 і ст. 107 КАСУ); це важливо для публічно-правових спорів, зокрема податкових спорів із ДПС, які розглядають адміністративні суди;
• Кримінальний процесуальний кодекс — окремих деталізованих статей саме про комісійну чи комплексну експертизу немає; загальні підстави проведення експертизи закріплює ст. 242 КПК, а порядок роботи комісії деталізує інструкція;
• Інструкція про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень, затверджена наказом Міністерства юстиції (№ 53/5), — саме вона розмежовує види за складом експертів і описує механіку підписання висновку та окремої думки;
• загальні засади діяльності експерта визначає Закон України «Про судову експертизу».

Замовником економічної експертизи виступають різні органи залежно від виду процесу: у кримінальних провадженнях щодо економічних злочинів це, як правило, детективи БЕБ, у податкових спорах — сторони спору з ДПС, а окремі питання можуть спиратися на матеріали Держфінмоніторингу. Незалежно від того, хто ініціює, сам порядок призначення комісійної чи комплексної експертизи однаковий — його визначають процесуальний кодекс і Інструкція № 53/5.

Якщо ви не впевнені в точному номері статті для свого виду процесу, у клопотанні коректніше послатися описово — «на підставі норм процесуального кодексу про призначення комісійної (комплексної) експертизи» — і зосередитися на обґрунтуванні підстави, бо саме її оцінює суд.

Порядок формування комісії та розподіл питань

На практиці процес виглядає так:

1. Призначення. Суд (ухвалою) або слідчий чи прокурор (постановою) зазначають, що призначається саме комісійна або комплексна експертиза, і формулюють перелік питань.
2. Доручення установі. Керівник експертної установи визначає конкретних експертів потрібних спеціальностей і може призначити головуючого (провідного) експерта, який організовує роботу комісії. Важливо: організаційна роль не дає йому переваги в оцінці — усі експерти рівні у своїх висновках.
3. Розподіл питань. У комплексній експертизі питання розподіляють за галузями: кожен бере ті, що в межах його компетенції. У комісійній усі працюють над спільним масивом документів.
4. Дослідження і синтез. Кожен проводить свою частину, після чого відбувається спільне обговорення та формулювання підсумкових відповідей.
5. Оформлення. Узгоджені відповіді підписують згодні експерти; за незгоди — додається окрема думка.

На що звернути увагу при формулюванні питань: не ставте одному фахівцеві питання чужої галузі (оцінювачу — про облік, економісту — про будівельні обсяги) і не включайте питань правового характеру — правову кваліфікацію («чи вчинено розтрату», «чи є склад злочину») дає суд, а не експерт.

Чим це відрізняється від кількох окремих експертиз

Іноді сторони думають, що «замовити три експертизи» — те саме, що комплексна. Це не так.

• Кілька окремих експертиз — це кілька самостійних досліджень. Кожен експерт відповідає лише на свої питання, синтезувати результати ніхто не зобов’язаний. Звідси — ризик отримати формально правильні, але суперечливі між собою висновки, більше процесуальних документів і, як правило, довший шлях.
• Комплексна експертиза — це один процесуальний акт, спільне дослідження й єдиний узгоджений висновок, у якому результати різних галузей зведено докупи. Саме синтез — головна цінність: він дає суду цілісну відповідь, а не набір фрагментів.

Коли доречні саме окремі експертизи? Коли предмети не перетинаються і синтез не потрібен — наприклад, окремо економічне питання і окреме почеркознавче дослідження зовсім різних об’єктів. Якщо ж відповідь на одне питання залежить від відповіді на інше — це сигнал на користь комплексної.

Типові помилки

У моїй експертній роботі найчастіше трапляються такі:

• Просять «комплексну» там, де потрібні окремі експертизи (питання не перетинаються) — і навпаки, замовляють кілька окремих там, де синтез обов’язковий, і отримують суперечливі висновки.
• Плутають комісійну з повторною. Це різні осі: комісійна — про склад експертів, повторна — про сумнів у правильності попереднього висновку. Одна експертиза може бути одночасно і повторною, і комісійною.
• Ставлять експертові питання чужої галузі — і отримують відмову «поза межами компетенції».
• Включають правові питання — експерт не кваліфікує діяння.
• Ігнорують окрему думку — не долучають її до матеріалів або не звертають на неї уваги суду, хоча саме вона іноді є ключем до перегляду висновку.

Коротко

Комісійна експертиза додає рук однієї спеціальності для великих і складних справ; комплексна збирає різні галузі за одним столом заради спільної відповіді. Обидві дають єдиний узгоджений висновок, у якому кожен експерт підписує свою частину, а незгодний має право на окрему думку. І це принципово відрізняється від кількох окремих експертиз, де синтезу немає, а висновки можуть суперечити один одному.

Якщо ви вагаєтеся, який формат потрібен саме у вашій справі — комісія економістів, комплексне дослідження з оцінювачем чи взагалі окремі експертизи, — варто узгодити склад і питання ще до подання клопотання. Правильно обраний вид і коректно поставлені питання економлять і час, і кошти, і саму перспективу справи.