Види податкових перевірок: підстави, строки та права платника
Види податкових перевірок за ПКУ: камеральна, планова, позапланова і фактична — підстави, строки, права платника, підстави недопуску та коли потрібна експертиза.
Повідомлення про податкову перевірку майже завжди викликає тривогу — та закон чітко визначає, який саме її вид можливий, на яких підставах і як довго вона може тривати. Розібратися варто ще до візиту інспекторів: від виду перевірки залежать і обсяг ваших прав, і межа повноважень контролюючого органу. Нижче поясню класифікацію перевірок за Податковим кодексом, підстави й строки кожної з них, право на недопуск і ситуації, коли результати перевірки потребують судово-економічної експертизи.
Чотири види перевірок за Податковим кодексом
Податковий кодекс України (ПКУ) передбачає чотири види перевірок, і плутати їх не можна: у кожної свій предмет, порядок призначення та обсяг повноважень інспектора.
Камеральна перевірка (стаття 76 ПКУ)
Камеральна перевірка проводиться у приміщенні контролюючого органу — без виходу до платника, без наказу і без вашої присутності. Її предмет вузький: дані поданих податкових декларацій (розрахунків), а також дані системи електронного адміністрування ПДВ та інших електронних систем контролюючого органу. Фактично це автоматизована звірка звітності: чи вчасно подано декларацію, чи немає арифметичних розбіжностей, чи узгоджуються показники. Камеральну перевірку даних декларації проводять протягом 30 календарних днів, що настають за граничним строком її подання. Згоди платника не потрібно — сам факт подання звітності є підставою.
Документальна планова перевірка (стаття 77 ПКУ)
Планова перевірка — заздалегідь відома подія. Вона проводиться згідно з планом-графіком, який оприлюднюється на офіційному вебсайті ДПС до 25 грудня року, що передує року перевірки. Періодичність залежить від ступеня ризику діяльності платника (високий, середній чи незначний). Ключова гарантія: про перевірку вас зобов’язані попередити не пізніше ніж за 10 календарних днів — надіслати або вручити копію наказу та письмове повідомлення із зазначенням дати початку. Не отримали цих документів — планова перевірка розпочатися не може.
Документальна позапланова перевірка (стаття 78 ПКУ)
Це найконфліктніший вид. Позапланова перевірка не значиться в жодному графіку й призначається наказом лише за наявності конкретної підстави, вичерпний перелік яких закріплено у статті 78 ПКУ. Про це — окремий розділ нижче, бо саме тут найчастіше виникають спори про законність.
Фактична перевірка (стаття 80 ПКУ)
Фактична перевірка проводиться за місцем фактичного провадження діяльності — у магазині, на складі, у закладі харчування — і без попередження. Її предмет: дотримання порядку розрахункових операцій (застосування РРО/ПРРО), касова дисципліна, наявність ліцензій і дозволів, оформлення трудових відносин з найманими працівниками, обіг підакцизних товарів. Призначається наказом за наявності підстав, визначених у статті 80 (наприклад, надійшла інформація про порушення порядку розрахунків або про використання праці неоформлених осіб).
Підстави для позапланової перевірки: перелік вичерпний
Головне, що варто знати про позапланову перевірку: орган не може призначити її «просто так». Стаття 78 ПКУ містить закритий (вичерпний) перелік підстав, і за відсутності хоча б однієї з них перевірка є незаконною. Узагальнено ці підстави такі:
- отримано податкову інформацію про можливі порушення, а платник не надав пояснень і їх документального підтвердження на письмовий запит контролюючого органу у встановлений строк;
- платник не подав у строк податкову декларацію або обов’язкову звітність;
- виявлено недостовірність даних у поданих деклараціях;
- подано уточнюючий розрахунок або задекларовано від’ємне значення чи бюджетне відшкодування ПДВ у значному розмірі;
- подано скаргу на постачальника через ненадання податкової накладної або порушення порядку її реєстрації;
- розпочато процедуру припинення чи реорганізації, порушено провадження у справі про банкрутство або подано заяву про зняття з обліку;
- перевірка стосується контрольованих операцій (трансфертне ціноутворення);
- надійшла інформація про ухилення податкового агента від оподаткування виплачених доходів;
- перевірка проводиться за зверненням самого платника.
Це орієнтовний, а не дослівний перелік — точні формулювання й повний набір підстав дивіться безпосередньо у статті 78. Практичний висновок один: перше, що варто зробити, отримавши наказ на позапланову перевірку, — знайти в ньому посилання на конкретний підпункт статті 78 і оцінити, чи справді така підстава існує. Дуже часто саме тут криється процедурна вразливість рішення органу.
Скільки може тривати перевірка: строки за статтею 82 ПКУ
Тривалість перевірки не безмежна — стаття 82 ПКУ встановлює граничні строки залежно від категорії платника. Перевищення цих строків є процедурним порушенням.
| Вид перевірки | Великі платники | Суб’єкти малого підприємництва | Інші платники |
|---|---|---|---|
| Документальна планова | до 30 робочих днів | до 10 робочих днів | до 20 робочих днів |
| Документальна позапланова | до 15 робочих днів | до 5 робочих днів | до 10 робочих днів |
Кожен із цих строків може бути продовжений за рішенням керівника органу, але теж у визначених межах (для планових — відповідно ще до 15, 5 і 10 робочих днів; для позапланових — до 10, 2 і 5). Фактична перевірка має власний строк — до 10 діб з можливістю продовження ще до 5 діб. Камеральна, як згадано вище, обмежена 30 календарними днями для даних декларації.
Право на недопуск: стаття 81 ПКУ
Це, мабуть, найважливіше з практичного боку. Стаття 81 ПКУ встановлює, що посадові особи ДПС мають право розпочати документальну виїзну чи фактичну перевірку лише за умови пред’явлення або надіслання вам:
- направлення на перевірку (з усіма реквізитами — дата, найменування органу, реквізити наказу, вид і підстави перевірки, дані інспектора, підпис керівника, скріплений печаткою);
- копії наказу про проведення перевірки;
- службового посвідчення осіб, зазначених у направленні.
Непред’явлення (ненадіслання) хоча б одного з цих документів або оформлення їх із порушенням вимог — єдина законна підстава не допустити перевіряльників. Недопуск з будь-яких інших мотивів заборонений. Відмову в допуску оформлюють актом.
Тут потрібна тверезість. Право на недопуск — це «важка артилерія»: безпідставний недопуск може обернутися адміністративним арештом майна платника. Тому рішення про недопуск ухвалюють лише за наявності реального й очевидного дефекту документів, бажано порадившись із фахівцем. Але якщо дефект справді є — зафіксуйте його письмово, бо згодом це стане сильним аргументом у суді.
Обмеження й мораторії воєнного стану
Окремий рівень складності додає воєнний стан. Протягом останніх років діяли обмеження на податкові перевірки, а коло дозволених неодноразово змінювалося — постановами Кабінету Міністрів та змінами до підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПКУ. У різні періоди відновлювали то фактичні, то окремі документальні позапланові, то планові перевірки для певних категорій платників (зокрема тих, хто працює з підакцизними товарами, у сфері грального бізнесу чи фінансових послуг).
Через цю мінливість універсальної відповіді «перевіряти можна чи ні» не існує: актуальний перелік дозволених перевірок і винятків потрібно звіряти саме на дату отримання наказу. У моїй практиці це один із перших пунктів перевірки законності: чи мав орган право на цей вид перевірки в цей момент, з огляду на чинні на той день обмеження. Іноді вся підстава для оскарження ховається саме тут.
Коли результати перевірки потребують економічної експертизи
Перевірка завершується актом (за відсутності порушень — довідкою), а далі — податковим повідомленням-рішенням (ППР) із сумою донарахувань. І ось коли варто думати про судово-економічну експертизу:
- розрахунки органу виглядають сумнівними — донараховано ПДВ чи податок на прибуток, а методику й арифметику ви хочете перевірити незалежно;
- спір про реальність (товарність) операцій — коли інспектори визнали операції «безтоварними», а первинні документи свідчать про протилежне;
- відкрито кримінальне провадження за статтею 212 Кримінального кодексу (ухилення від сплати податків) — такі провадження розслідує Бюро економічної безпеки (БЕБ), і висновок експерта-економіста тут часто стає ключовим доказом розміру чи відсутності несплачених зобов’язань;
- готується позов до адміністративного суду про скасування ППР — досудове економічне дослідження підсилює позицію ще до засідання.
Судово-економічна експертиза в Україні проводиться на підставі Закону України «Про судову експертизу» та за Інструкцією про призначення та проведення судових експертиз, затвердженою наказом Міністерства юстиції України №53/5. Її призначає суд або слідчий, а до звернення до суду економічний аналіз розрахунків можна замовити як позасудове експертне дослідження. Судовий експерт-економіст не оцінює законність рішення органу — це компетенція суду. Він відповідає на вужче, але вирішальне питання: чи підтверджуються цифри контролюючого органу первинними документами й даними обліку. Дуже часто саме перерахунок «обвалює» частину донарахувань.
Типові помилки платника
За роки роботи я бачу, що ті самі помилки повторюються зі справи в справу.
- Безпідставний допуск до перевірки. Усталена судова практика виходить із того, що коли платник допустив інспекторів, він фактично втрачає право згодом посилатися на порушення порядку призначення чи допуску як на підставу скасувати ППР. Процедурні дефекти призначення мають вагу переважно тоді, коли перевірку не було допущено. Тому оцінювати законність наказу треба до, а не після допуску.
- Ненадання наявних документів. Якщо документи були у вас, але ви не надали їх під час перевірки, закон дозволяє вважати, що на момент складання звітності їх не існувало (крім випадків виїмки чи документально підтвердженої втрати). Це різко послаблює позицію. Наявну первинку треба надавати — і фіксувати передачу описом.
- Ігнорування процедурних порушень ДПС. Пропущені строки, відсутність належної підстави, дефекти наказу чи направлення — усе це треба фіксувати письмово в момент, коли воно стається, а не «пригадувати» на суді. Зауваження до акта, письмові заперечення, фіксація порушень — ваш майбутній доказовий матеріал.
Якщо ви отримали повідомлення чи наказ про перевірку і не впевнені в законності її підстав або у правильності майбутніх донарахувань — не залишайтеся сам на сам із цифрами. Буду рада допомогти з економічним аналізом розрахунків і підготовкою обґрунтованої позиції для оскарження.
Потрібна судово-економічна експертиза чи консультація?
Марина Рудая — кваліфікований судовий експерт за трьома спеціальностями. Напишіть або зателефонуйте, щоб обговорити вашу справу.