Збитки банку від неповерненого кредиту: як рахує експерт

Коли позичальник не повертає кредит, у позовах і матеріалах проваджень зазвичай фігурує одна велика цифра — і її автоматично називають «збитком». Насправді реальний збиток банку майже ніколи не дорівнює тій сумі, яку показує первинний розрахунок кредитора. Як судовий експерт-економіст, я щодня бачу різницю між «сумою вимоги» та економічно обґрунтованим розміром шкоди — і саме ця різниця нерідко вирішує долю справи.

З чого складається заборгованість за кредитом

Щоб коректно порахувати збиток, заборгованість спершу треба розкласти на складові. Кожна з них має власну правову підставу — умови кредитного договору — і власний порядок нарахування.

Складова	Що це	Умова врахування
Тіло кредиту	Фактично отримана й неповернена сума основного боргу	Підтверджується видачею коштів (меморіальні ордери, виписки)
Прострочені проценти	Плата за користування коштами до дати розрахунку	Лише за фактичний період і за ставкою договору
Комісії	Передбачені договором послуги банку	Тільки ті, що прямо зафіксовані в договорі чи тарифах
Пеня та штрафи	Санкції за порушення зобов’язання	Виключно в межах умов договору і з урахуванням позовної давності

Ключове правило, з якого я завжди починаю: до розрахунку входить лише те, що прямо передбачено договором і фактично виникло станом на дату оцінки. Усе, що нараховане «на майбутнє» або поза договором, — це не збиток. Окремо звертаю увагу на санкції: до вимог про стягнення неустойки (пені, штрафу) застосовується спеціальна позовна давність, тож частина заявлених сум може бути нарахована за межами періоду, який узагалі підлягає врахуванню.

Чому забезпечення зменшує реальний збиток

Другий момент, який часто випадає з первинних розрахунків, — забезпечення. Якщо зобов’язання забезпечене заставою, іпотекою чи порукою, реальні втрати банку зменшуються на ту суму, яку кредитор отримав або об’єктивно міг отримати від реалізації забезпечення.

• Застава та іпотека. Якщо предмет застави реалізовано, виручена сума покриває частину боргу — і саме на цю частину зменшується збиток. Якщо реалізації ще не було, експерт бере до уваги вартість забезпечення за наявними документами про оцінку.
• Порука. Кошти, стягнуті чи добровільно сплачені поручителем, теж зменшують непокриту частину боргу.
• Часткові погашення. Будь-які платежі, що надходили після виникнення прострочення, мають бути враховані у правильній черговості погашення.

Ігнорування вартості реалізованого забезпечення — одна з найпоширеніших причин, чому заявлений «збиток» виявляється завищеним.

Документи, без яких розрахунок неможливий

Експертний висновок не будується «зі слів». Для перевірки суми потрібен первинний та обліковий масив:

1. Кредитний договір з усіма додатками та змінами (ставки, комісії, санкції, черговість погашення).
2. Графік погашення — планові дати й суми.
3. Меморіальні ордери та інші документи про фактичну видачу коштів.
4. Виписки по рахунках позичальника — рух коштів, дати й суми платежів.
5. Банківський розрахунок заборгованості — саме він перевіряється на коректність.
6. Документи про забезпечення та його реалізацію (договори застави, іпотеки, поруки, звіти про оцінку, дані про продаж).

Якщо якогось документа немає, я фіксую це у висновку як обмеження: експерт відповідає лише за те, що можливо перевірити за наданими матеріалами.

Як я перевіряю суму: коректність і «задвоєння»

Перерахунок процентів

Проценти перераховуються від фактичного залишку основного боргу, за ставкою і методом, визначеними договором, і лише за реальний період користування коштами. Типові розбіжності, які я знаходжу:

• нарахування процентів на вже погашену частину тіла кредиту;
• застосування ставки, вищої за договірну, або зміненої без належної підстави;
• нарахування за період після дати, на яку визначається шкода.

Виявлення подвійного врахування

«Задвоєння» — це коли одна й та сама сума потрапляє в розрахунок двічі під різними назвами. Наприклад, коли пеня і штраф нараховані за те саме порушення так, що фактично дублюють одне одного, або коли прострочені проценти одночасно «сидять» і в тілі боргу, і окремим рядком. Завдання експерта — звести всі складові в єдину логіку й показати, що жодна гривня не порахована двічі.

Резерви під активні операції — це не збиток

Окремо варто пояснити роль резервів. Згідно з Положенням про визначення банками України розміру кредитного ризику за активними банківськими операціями (затвердженим постановою Правління НБУ № 351) банк зобов’язаний формувати резерви під такі операції. Але сформований резерв — це бухгалтерська оцінка очікуваних втрат, а не доведений розмір шкоди. У кримінальному провадженні (зокрема за статтями 190, 191 чи 218-1 Кримінального кодексу України) розмір шкоди встановлюється не за величиною резерву, а за фактичними, документально підтвердженими втратами. Плутати ці дві категорії не можна: резерв може бути сформований на всю суму, тоді як реальний збиток після врахування забезпечення й погашень — істотно менший.

Типові помилки позивача та слідства

За роки практики повторюються ті самі перекоси, що штучно роздувають «збиток»:

• Майбутні проценти. До збитку включають проценти, які нарахувалися б до кінця дії договору, хоча користування коштами вже припинилося. Майбутня недоотримана вигода — це окрема цивільно-правова категорія (упущена вигода), а не фактичний реальний збиток; для визначення розміру шкоди у кримінальному провадженні змішувати їх не можна.
• Подвійні санкції. Одночасно застосовують пеню і штраф так, що вони перекривають одне одного, або нараховують санкції поза межами, дозволеними договором і законом.
• Забуте забезпечення. У розрахунку не враховують кошти від реалізованої застави чи сплачені поручителем.
• Неправильна черговість погашення. Платежі зараховують спершу в санкції, а не в тіло й проценти, як передбачено договором, — і борг «не тане».
• Розрахунок без прив’язки до дати. Суму беруть «на сьогодні», хоча шкода має визначатися на конкретну дату.

Кожна з цих помилок окремо здатна змінити кваліфікацію діяння, адже від розміру шкоди залежить, чи є склад злочину і наскільки він тяжкий.

Приклад узагальнено: у провадженні заявляють збиток у розмірі всієї виданої суми кредиту разом із процентами до кінця строку. Після аналізу виявляється, що частину боргу вже погашено з реалізованої іпотеки, ще частина процентів нарахована «на майбутнє», а пеня і штраф частково дублюються. Реальний, документально підтверджений збиток виявляється помітно меншим — і це прямо впливає на кваліфікацію.

Дата, на яку визначається розмір шкоди

Це питання здається технічним, але воно принципове. Розмір збитку — величина, прив’язана до конкретного моменту: дати припинення платежів, дати звернення з вимогою або дати, визначеної слідчим чи судом у питаннях експертові. Той самий кредит на дві різні дати дасть дві різні суми, бо змінюються нараховані проценти, врахування погашень і стан забезпечення.

Тому у своїх висновках я завжди чітко фіксую: станом на яку дату виконано розрахунок і чому. Без цього цифра втрачає доказову цінність.

Що варто зробити ще до експертизи

Практичні кроки, які економлять сторонам час і гроші:

1. Зібрати повний пакет документів — договір з додатками, графік, меморіальні ордери, виписки, банківський розрахунок, документи про забезпечення.
2. Сформулювати чіткі питання експертові — зокрема про коректність нарахування, наявність подвійного врахування і розмір збитку з урахуванням забезпечення на конкретну дату.
3. Перевірити арифметику й підстави ще до подання — часто завищення видно вже на етапі зіставлення розрахунку з договором.
4. Розмежувати категорії — тіло, проценти, санкції, недоотримана вигода і резерв мають бути показані окремо, а не однією цифрою.

Призначення експертизи відбувається за правилами процесуального закону — Кримінального процесуального, Господарського процесуального, Цивільного процесуального кодексів чи Кодексу адміністративного судочинства, залежно від виду провадження, — а сама процедура регулюється Законом України «Про судову експертизу» та Інструкцією про призначення та проведення судових експертиз, затвердженою наказом Мін’юсту (№ 53/5). Такі провадження нерідко ведуться за матеріалами Бюро економічної безпеки (БЕБ), а за наявності ознак відмивання коштів чи податкових порушень — у взаємодії з Держфінмоніторингом та Державною податковою службою. Незалежно від того, хто ініціатор — слідчий, сторона у господарському спорі чи адвокат захисту, — коректний розрахунок будується за однією логікою.

Якщо ви готуєте позов, перевіряєте пред’явлену суму боргу або захищаєтеся у провадженні, де фігурує «збиток банку», — варто, щоб цифру незалежно перевірив фахівець. Буду рада допомогти розібратися з розрахунком заборгованості та підготувати обґрунтований експертний висновок у межах чинного законодавства.