Правовий статус віртуальних активів в Україні: майно чи ні

Питання «чи легальна криптовалюта в Україні і чи є вона майном» звучить простіше, ніж відповідь на нього. Формально профільний закон ухвалено ще у 2022 році, але він досі не набрав чинності — і саме тому крипту сьогодні захищає не він, а загальні норми Цивільного кодексу про майно. Розберемо, у якому правовому полі насправді перебувають віртуальні активи, чи є вони об’єктом власності, спадкування та застави і чому теза «крипта поза законом» — небезпечна помилка.

«Закон є, але не діє»: парадокс Закону № 2074-IX

Верховна Рада ухвалила Закон України «Про віртуальні активи» (№ 2074-IX) на початку 2022 року. Проте в його прикінцевих положеннях закладено відкладену умову: закон набирає чинності лише з дня набрання чинності законом про внесення змін до Податкового кодексу України щодо оподаткування операцій з віртуальними активами. Таких змін до ПКУ досі не ухвалено — тож формально ухвалений акт фактично не діє.

Наслідок парадоксальний: маємо готовий «каркас» регулювання (визначення, класифікацію, регуляторів, вимоги до постачальників послуг), який ще не запрацював. Для власників і юристів це означає, що спиратися доводиться не на спеціальний закон, а на загальне цивільне право.

Чому це важливо на практиці

• Немає ліцензування (авторизації) постачальників послуг, пов’язаних з обігом віртуальних активів, у тому режимі, який передбачає закон.
• Немає спеціальних правил оподаткування — доходи від операцій із криптою оподатковують за загальними нормами ПКУ, а адмініструє їх ДПС, що досі породжує спори.
• Немає спеціальних механізмів захисту прав інвесторів, передбачених № 2074-IX.

Що закон називає віртуальним активом

Попри те що закон не діє, його визначення варто знати — саме на нього орієнтуватимуться, коли норму «увімкнуть», і на нього вже посилаються в дискусіях.

Віртуальний актив закон визначає як нематеріальне благо, що є об’єктом цивільних прав, має вартість та виражене сукупністю даних в електронній формі. Існування й оборотоздатність такого блага забезпечує система забезпечення обороту віртуальних активів.

Забезпечені та незабезпечені

Закон поділяє віртуальні активи на дві групи:

• Незабезпечені — не посвідчують жодних майнових чи немайнових прав (умовно — «чиста» криптовалюта на кшталт біткоїна).
• Забезпечені — посвідчують майнові права, зокрема право вимоги на інші об’єкти цивільних прав (наприклад, токени, «прив’язані» до валютних цінностей, цінних паперів чи іншого майна).

Цей поділ не косметичний: від нього залежить, хто буде регулятором і які вимоги застосують.

Хто регулятор

Державне регулювання ринку закон розподіляє між двома органами:

• НКЦПФР (Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку) — основний регулятор ринку віртуальних активів.
• НБУ (Національний банк України) — щодо віртуальних активів, забезпечених валютними цінностями.

Додатково постачальники послуг, пов’язаних з обігом віртуальних активів, уже сьогодні є суб’єктами первинного фінансового моніторингу за «антивідмивним» законодавством (№ 361-IX) — тобто зобов’язані ідентифікувати клієнтів і повідомляти Держфінмоніторинг про підозрілі операції.

Як суди кваліфікують крипту вже сьогодні

Оскільки спеціальний закон не діє, суди й слідство працюють із криптою через базову категорію цивільного права — майно. Логіка проста: якщо певний об’єкт має вартість, ним можна володіти, користуватися й розпоряджатися, він є об’єктом цивільних прав.

Цивільний кодекс окреслює це кількома нормами:

Норма ЦК	Про що	До крипти застосовують
ст. 177	Перелік об’єктів цивільних прав	Як до «іншого майна» / нематеріального блага
ст. 179	Поняття речі (предмет матеріального світу)	Крипта річчю у класичному розумінні не є
ст. 190	Поняття майна (речі + майнові права)	Крипту відносять до майнових прав / іншого майна

Криптовалюта не є «річчю» у класичному розумінні (немає матеріальної форми) і не є грошовою одиницею — гривня лишається єдиним законним платіжним засобом. Тому на практиці її розглядають як інше майно / майнові права — специфічний нематеріальний актив, що має вартість. Саме ця кваліфікація дає змогу застосовувати до крипти весь інструментарій захисту, передбачений для майна.

Крипта як об’єкт власності, спадкування та застави

Власність

Якщо крипта — майно, то на неї поширюються норми ЦК про право власності: володіння, користування, розпорядження. Практична проблема не в праві, а в доказуванні: власність на біткоїн не реєструють у державному реєстрі, тож підтвердженням слугують доступ до гаманця (приватні ключі, seed-фраза), історія транзакцій, документи біржі, договори. У спорах саме доказова база, а не сам факт «володіння», вирішує результат.

Спадкування

До складу спадщини входять усі майнові права та обов’язки спадкодавця, що не припинилися з його смертю (ст. 1218 ЦК), — тож криптоактиви теоретично успадковуються. Але без доступу до ключів спадкоємець фактично не отримає нічого — жоден нотаріус чи суд не «відновить» приватний ключ. Це створює окремий практичний ризик, про який варто подбати заздалегідь.

Застава й арешт

Майно може бути предметом застави — отже, крипта потенційно теж. На практиці ж поширенішим є не застава, а арешт віртуальних активів у кримінальних провадженнях (ст. 170 КПК про накладення арешту на майно): слідчі — зокрема детективи Бюро економічної безпеки — та суди накладають арешт на крипту як на майно підозрюваного, а для її виявлення, ідентифікації та оцінки залучають спеціалістів та експертів.

Що показує судова практика

Єдиний державний реєстр судових рішень (ЄДРСР) уже містить рішення, у яких суди — за відсутності спеціального регулювання — застосовують до криптоактивів саме загальні норми про майно; трапляються й позиції касаційної інстанції — Верховного Суду. Простежуються кілька підходів:

• крипту визнають майном / майновим активом, на який може накладатися арешт;
• у справах про поділ майна подружжя та спадкові спори криптоактиви розглядають як частину майнової маси;
• у «шахрайських» справах вартість викраденої крипти обчислюють як розмір майнової шкоди.

Спори з криптою виникають у різних видах проваджень, і в кожному діє свій процесуальний кодекс: поділ майна подружжя чи спадковий спір — за ЦПК, конфлікт між суб’єктами господарювання — за ГПК, оскарження дій податкового органу — за КАСУ, а арешт і вилучення активів — за КПК. Незалежно від кодексу логіка одна: суд встановлює правові наслідки, а фактичні економічні обставини (сума, рух коштів, вартість) підтверджує експерт.

Водночас єдиної усталеної позиції поки немає — практика лише формується, і багато що залежить від якості доказів та економічного обґрунтування вартості активу на потрібну дату. У моїй експертній роботі саме питання оцінки й простеження руху криптоактивів стають ключовими.

Куди рухається регулювання

Найближчими роками правила зміняться. Основні напрями, які варто тримати в полі зору:

• Гармонізація з правом ЄС. Готується оновлена редакція регулювання з урахуванням європейського Regulation (EU) 2023/1114 (MiCA) — щоб українські правила відповідали ринку ЄС.
• Оподаткування. Обговорюють моделі оподаткування доходів від операцій із віртуальними активами (ставки, момент виникнення доходу, облік витрат). Саме «податкова» умова й розблокує чинність № 2074-IX.
• Уточнення статусу регуляторів і постачальників послуг.

Конкретні номери законопроєктів і ставки ще змінюватимуться, тож у практичних питаннях орієнтуйтеся на остаточно ухвалені норми, а не на проєкти.

Типові помилки

• «Крипта поза правовим полем». Найпоширеніша й найнебезпечніша помилка. Спеціального закону поки немає, але крипта захищається як майно — її можна відсудити, успадкувати, включити в поділ, стягнути як шкоду.
• «Раз закон не діє — податків немає». Відсутність спеціальних правил не звільняє від загального оподаткування: дохід фізособи від операцій із криптою потрапляє під податок на доходи фізичних осіб і військовий збір за загальними ставками ПКУ.
• Ігнорувати доступ до ключів. Право на крипту без приватного ключа часто нездійсненне. Подбайте про безпечне і водночас юридично коректне передання доступу спадкоємцям.
• Плутати крипту з «грошима». Це не платіжний засіб в Україні, а майновий актив — і документувати операції потрібно відповідно.

Що робити власнику й раднику

Кілька практичних кроків на випередження:

1. Фіксуйте походження активів — виписки бірж, договори, історія поповнень. Це і податкова «подушка», і доказ власності.
2. Документуйте вартість на ключові дати (придбання, спадкування, спору) — вартість крипти волатильна, і дата оцінки критично впливає на суму.
3. Плануйте спадкування — окремо продумайте безпечне передання доступу до гаманців.
4. За спору чи розслідування — залучайте економічну експертизу: простеження руху коштів між гаманцями й рахунками, обчислення вартості та розміру шкоди належать до економічних експертних спеціальностей і проводяться за Законом України «Про судову експертизу» та Інструкцією про призначення та проведення судових експертиз (наказ Мін’юсту № 53/5).

Віртуальні активи в Україні — це не «сіра зона», а майно, яке потребує грамотного документування й захисту. Якщо ви зіткнулися зі спором, спадкуванням, поділом чи кримінальним провадженням, де фігурує криптовалюта, звертайтеся по консультацію або судово-економічну експертизу — оцінимо активи й простежимо їх рух за документами та в межах закону.