Бухгалтерські та податкові документи

Які питання ставити експерту у податкових і облікових справах

7 хв читання

Як адвокату чи слідчому коректно поставити питання судовому експерту в податкових і облікових справах: про факти обліку, а не про вину, з прикладами формулювань.

У податкових і облікових справах результат експертизи закладається не в кабінеті експерта, а в момент, коли сторона формулює перелік питань. Коректно поставлене питання стосується фактів обліку, які видно з документів, — а не вини, законності чи кваліфікації діяння, бо це вже компетенція суду. Нижче — як формулювати такі питання правильно, з готовими прикладами під суму податків, реальність операції та відповідність обліку первинним документам, і чого варто уникати.

Головний принцип: питання про факт обліку, а не про право чи вину

Судовий експерт-економіст застосовує спеціальні економічні знання до наданих матеріалів і показує, що з них об’єктивно випливає. Він не встановлює вину, не кваліфікує діяння за статтею, не робить висновку про наявність складу злочину й не вирішує, чи мало місце ухилення від сплати податків. Усе це — виключна компетенція органу досудового розслідування та суду.

Межа тут не формальна, а змістовна. Одне й те саме розходження між обліком і звітністю може виявитися і технічною помилкою бухгалтера, і навмисним заниженням — але вибір між цими версіями є правовою кваліфікацією, а не предметом дослідження документів. Завдання експерта інше: встановити, чи підтверджується операція первинними документами, у якому розмірі, чи відповідає її відображення встановленому порядку обліку і як вона вплинула на податкові зобов’язання. Висновок «помилка це чи умисел» робить слідчий, детектив або суд.

Порядок призначення та проведення експертизи задають Закон України «Про судову експертизу», Інструкція про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень (затверджена наказом Міністерства юстиції № 53/5) і процесуальні кодекси — КПК, ГПК, ЦПК чи КАСУ залежно від виду провадження. Логіка в усіх однакова: правові питання вирішує суд або орган розслідування, спеціальні — експерт.

Три напрями коректних питань

Майже всі робочі питання цієї категорії зводяться до трьох напрямів. Для кожного дам узагальнений шаблон — конкретні дати, реквізити контрагентів і назви підставляються з матеріалів справи, а суми, якщо вони є предметом дослідження, встановлює експерт, а не сторона у самому питанні.

Сума податків

Ідеться про повноту визначення податкових зобов’язань за даними обліку — з ПДВ, податку на прибуток, ПДФО тощо. Питання завжди прив’язане до конкретного податку, періоду й переліку документів.

Чи підтверджується даними бухгалтерського та податкового обліку і первинними документами повнота визначення податкових зобов’язань з ПДВ платником «__» за період з __ по __; чи вплинули виявлені розбіжності на розмір задекларованого податку і, якщо так, на яку суму?

Реальність (товарність) господарської операції

Найтонше місце. «Реальність» — оцінна категорія, і остаточний висновок про безтоварність чи нереальність операції робить суд. Тому питання ставлять не «чи була операція реальною», а через факти документообігу: чи підтверджена операція первинними документами, чи відображено рух товару й розрахунків в обліку сторін.

Чи підтверджується первинними документами та даними бухгалтерського обліку факт постачання товару (виконання робіт, надання послуг) за договором «__» від __ між «__» та «__», його оприбуткування, оплата й подальший рух?

Відповідність обліку первинним документам

Класичне питання на розбіжності між первинними документами, регістрами обліку та звітністю.

Чи відповідають дані бухгалтерського та податкового обліку «__» за період з __ по __ наданим первинним документам; якщо виявлено розбіжності — у чому вони полягають і як вплинули на показники податкової звітності?

Спільна риса всіх трьох: експерт відповідає на питання «що показують документи», а не «чи законно це» і «хто винен».

Спирайтеся на Науково-методичні рекомендації Мін’юсту

Формулювання не потрібно винаходити з нуля. Науково-методичні рекомендації з питань підготовки та призначення судових експертиз та експертних досліджень, затверджені тим самим наказом № 53/5, містять орієнтовний перелік типових питань економічної експертизи. Його зручно взяти за основу й адаптувати під конкретну справу, а не намагатися сформулювати «своїми словами».

Саме дослідження проводиться за методиками з Реєстру методик проведення судових експертиз, який веде Міністерство юстиції. Звідси практичне правило: якщо під ваше питання немає придатної методики або воно вимагає припущень замість аналізу документів — експерт його не вирішить. Тому проєкт переліку варто звірити з рекомендаціями заздалегідь: це відсіює завідомо «непрохідні» формулювання ще до подання клопотання. Корисно також переглянути Єдиний державний реєстр судових рішень — побачити, як подібні питання вже ставили й вирішували у схожих справах.

Узгодьте питання зі спеціальністю експерта

Економічна експертиза поділяється на експертні спеціальності, і питання «не за своєю спеціальністю» експерт вирішувати не має права — навіть маючи відповідні знання. У податкових і облікових справах ядром є спеціальність 11.1, але справа часто зачіпає й суміжні.

  • 11.1 — дослідження документів бухгалтерського, податкового обліку та звітності. Повнота нарахування податків, розбіжності між первинними документами і звітністю, підтвердження операцій обліку, недостачі та лишки. Основа податкових справ.
  • 11.2 — дослідження документів про економічну діяльність підприємств і організацій. Фінансові результати, розрахунок збитків, обґрунтованість витрат, ціноутворення. Сюди належать питання про вплив операцій на прибуток і про розмір збитків.
  • 11.3 — дослідження документів фінансово-кредитних операцій. Рух коштів на рахунках, розрахункові та кредитні операції, дотримання умов договорів із банком.

Практичний висновок: якщо справа охоплює і податки, і, скажімо, рух коштів по рахунках чи розрахунок збитків, не змішуйте це в одному питанні — розкладіть за спеціальностями окремими пунктами. Перед поданням клопотання переконайтеся, що обраний експерт атестований саме за потрібною спеціальністю: це перевіряється в Реєстрі атестованих судових експертів на сайті Мін’юсту.

Некоректні питання: правові й оцінні терміни

Найчастіша причина відмов — правове або оцінне за змістом питання. Усе, що починається з «чи винен», «чи законно», «чи є склад злочину», «хто відповідальний», «чи правомірно», буде відхилене як таке, що виходить за межі компетенції експерта. Порівняйте.

Так ставити не можна (правове / оцінне)Так правильно (питання про факт обліку)
Чи мало місце ухилення від сплати податків?Чи підтверджується даними обліку повнота визначення податкових зобов’язань за період __ і в якому розмірі виявлено розбіжності?
Чи є операції з «__» фіктивними (безтоварними)?Чи підтверджується первинними документами та обліком факт постачання й оплати товару за договором «__»?
Чи правомірно сформовано податковий кредит?Чи відповідає відображення сум податкового кредиту з ПДВ за період __ наданим первинним документам?
Чи винен головний бухгалтер у заниженні податку?Чи вплинули відображені в обліку операції «__» на розмір задекларованого податку і на яку суму?
Чи завдано державі збитків несплатою податків?Чи підтверджується документально розмір несплачених податкових зобов’язань за період __?

Права колонка дає доказ; ліва — майже гарантовану відмову або переформулювання питання експертом на власний розсуд. Окремо стежте за оцінними словами — «безпідставно», «штучно», «умисно», «недобросовісно»: вони теж переносять питання у правову площину, і їх варто прибирати з тексту.

Чому неоднозначні питання ведуть до «відповісти неможливо»

Окрема категорія проблем — питання економічні за суттю, але поставлені так, що дослідити їх неможливо. Типовий результат — висновок «надати відповідь на поставлене питання неможливо». Причини майже завжди ті самі:

  • Немає періоду. Без меж «з __ по __» експерт не знає, який масив документів досліджувати.
  • Немає прив’язки до документів. Питання про операції чи суми, документів щодо яких у справі немає. Спершу забезпечте повноту матеріалів — потім формулюйте.
  • Невизначені терміни. «Реальні збитки», «фактична вигода», «справедлива вартість» без пояснення, що саме мається на увазі й за якою методикою рахувати.
  • Потрібні припущення. «Скільки підприємство мало б сплатити за інших умов» — експертиза працює з фактичними даними обліку, а не з гіпотезами.
  • Надто широке питання. «Провести повну перевірку фінансово-господарської діяльності»: експерт не ревізор і не аудитор, він досліджує конкретні операції за конкретними документами.

Саме такі «майже правильні» питання дають найбільше втраченого часу: справа місяцями чекає на висновок, а на виході — відмова через нечітке формулювання одного абзацу.

Хто пропонує і хто затверджує питання

Коло питань залежить від виду провадження. У цивільних, господарських та адміністративних справах експертизу призначає суд — ухвалою, де й фіксує перелік питань. У кримінальному провадженні експерта залучає сторона обвинувачення (слідчий, детектив, прокурор), а сторона захисту має право залучити експерта самостійно або звернутися з клопотанням до слідчого судді. Розслідування податкових та інших економічних злочинів веде Бюро економічної безпеки; підставою для експертизи нерідко стають матеріали Державної податкової служби, а у справах про рух коштів — Державної служби фінансового моніторингу.

Хай там як, сторона майже завжди має право запропонувати власний перелік — і саме продуманий, коректний перелік найчастіше лягає в основу процесуального рішення. Тому робота над формулюваннями — не формальність, а важіль впливу на результат.

Чек-лист перед поданням

  1. Кожне питання — про факт обліку, а не про вину, законність чи кваліфікацію.
  2. У тексті немає правових і оцінних термінів («ухилення», «фіктивний», «безпідставно», «правомірно»).
  3. Є конкретний податок або об’єкт, період «з __ по __» і перелік документів.
  4. Питання прив’язане до спеціальності 11.1 (за потреби — окремо 11.2 чи 11.3), а експерт атестований за нею.
  5. Формулювання звірене з Науково-методичними рекомендаціями Мін’юсту.
  6. Немає дублювань і питань поза наданими матеріалами.

Якщо ви готуєте перелік питань для економічної експертизи в податковій чи обліковій справі, найнадійніше узгодити його з експертом ще до подання клопотання — це вбезпечує від відмов і заощаджує тижні очікування. Буду радий допомогти сформулювати питання під вашу ситуацію та оцінити, чи достатньо наявних документів для повного й доказового висновку.

Потрібна судово-економічна експертиза чи консультація?

Марина Рудая — кваліфікований судовий експерт за трьома спеціальностями. Напишіть або зателефонуйте, щоб обговорити вашу справу.

Читайте також

Бухгалтерські та податкові документи

Безтоварні операції: що встановлює судово-економічна експертиза

Як судово-економічна експертиза документально доводить безтоварність операції: які первинні документи аналізує експерт, ключові ознаки та межі його компетенції.

7 хв читання
Бухгалтерські та податкові документи

Документи для експертизи бухгалтерського й податкового обліку

Судовий експерт-економіст — про пакет документів для експертизи бухгалтерського й податкового обліку (11.1): первинка, регістри, звітність, декларації.

7 хв читання