Призначення експертизи

Як правильно сформулювати питання судовому експерту-економісту

7 хв читання

Як скласти перелік питань судовому експерту-економісту, щоб висновок став доказом, а не відмовою: межі компетенції, спеціальності 11.1–11.3, приклади й помилки.

Від точності одного абзацу — переліку питань — залежить, чи стане висновок судового експерта-економіста повноцінним доказом, чи ви отримаєте суху відповідь про те, що вирішення питання не належить до компетенції експерта. Питання мають лишатися в економічній площині, спиратися на конкретні документи й визначений період і відповідати спеціальності, за якою експерт має право працювати. Нижче — як скласти такий перелік крок за кроком: з прикладами коректних формулювань, поясненням меж компетенції та типовими помилками, яких варто уникати ще до подання клопотання.

Чому формулювання вирішує долю висновку

Судовий експерт-економіст досліджує рівно ті питання, що поставлені в ухвалі суду або в постанові слідчого чи детектива. Він не має права ані виходити за їхні межі, ані додумувати, що саме сторона мала на увазі. Тому нечітке, надто широке або юридичне за змістом питання майже завжди дає один із двох небажаних результатів. Або експерт відмовляє в частині дослідження — з формулюванням про те, що поставлене питання виходить за межі його компетенції. Або переформульовує його на власний розсуд, і відповідь виявляється не тією, на яку розраховувала сторона.

Порядок призначення та проведення експертизи регулюють Закон України «Про судову експертизу», Інструкція про призначення та проведення судових експертиз, затверджена наказом Міністерства юстиції України № 53/5, і процесуальні кодекси — КПК, ГПК, ЦПК та КАСУ залежно від виду провадження. В усіх цих актах закладено ту саму логіку: експерт застосовує спеціальні економічні знання, а правові питання вирішує суд або орган досудового розслідування.

Головне правило: питання економічне, а не правове

Це найпоширеніша причина відмов. Експерт-економіст не встановлює вину, законність дій, наявність складу правопорушення чи те, хто персонально відповідальний за наслідки. Усе це — виключна компетенція суду та сторони обвинувачення. Завдання експерта інше: дослідити документи й показати, що з них об’єктивно випливає — чи підтверджується операція, у якому розмірі, чи відповідає вона встановленому порядку оформлення та як вона вплинула на облік і фінансові показники.

У моїй експертній практиці найчастіше доводиться повертати на переформулювання саме питання «про право». Порівняйте два стовпці.

Так ставити не можна (правове питання)Так правильно (економічне питання)
Чи винен головний бухгалтер у недостачі?Чи підтверджується документами обліку недостача ТМЦ за період з __ по __ і в якому розмірі?
Чи законною була видача кредиту?Чи відповідала видача кредиту наданим документам і внутрішнім положенням банку про кредитування?
Хто відповідальний за збитки підприємства?Чи вплинули відображені в обліку операції __ на фінансовий результат і на яку суму?
Чи мало місце ухилення від сплати податків?Чи підтверджується повнота визначення податкових зобов’язань з ПДВ за даними обліку за період __?

Права колонка дає доказ; ліва — майже гарантовану відмову. Різниця не косметична: у першому випадку експерт констатує факт із документів, у другому від нього вимагають правової кваліфікації, якої він давати не вправі.

Три спеціальності: до якої належить ваше питання

Судово-економічна експертиза поділяється на три спеціальності, і кожне питання варто подумки «прив’язати» до однієї з них. Це одразу показує, чи взагалі воно економічне і чи має конкретний експерт право його вирішувати:

  • 11.1 — документи бухгалтерського, податкового обліку та звітності. Недостачі й лишки, правильність відображення операцій, повнота нарахування податків, розбіжності між первинними документами та звітністю.
  • 11.2 — документи про економічну діяльність підприємств і організацій. Фінансові результати, розрахунок збитків, обґрунтованість витрат, виконання договірних зобов’язань у грошовому вимірі, ціноутворення.
  • 11.3 — документи фінансово-кредитних операцій. Обґрунтованість видачі та повернення кредитів, рух коштів на рахунках, розрахункові операції, дотримання умов кредитних договорів.

Перед поданням клопотання варто пересвідчитися, що обраний експерт атестований саме за потрібною спеціальністю — це перевіряється в Реєстрі атестованих судових експертів на сайті Мін’юсту. Питання «не за спеціальністю» експерт вирішувати не має права, навіть якщо володіє відповідними знаннями. Якщо справа охоплює одразу кілька площин — скажімо, і податки, і кредитні операції — це нормально, але тоді питання розкладають за спеціальностями, а не змішують в одному рядку.

Орієнтир — рекомендації та Реєстр методик Мін’юсту

Формулювання не потрібно винаходити з нуля. Науково-методичні рекомендації з питань підготовки та призначення судових експертиз (додаток до Інструкції № 53/5) містять орієнтовні переліки типових питань для економічної експертизи — їх зручно брати за основу й адаптувати під конкретну справу. Крім того, саме дослідження проводиться за методиками, внесеними до Реєстру методик проведення судових експертиз.

Практичний висновок звідси такий: якщо питання сформульоване так, що під нього немає жодної придатної методики або воно потребує припущень замість дослідження документів, — експерт його не вирішить. Тому ще на етапі підготовки корисно звірити свій проєкт переліку із цими рекомендаціями: це відсіює завідомо «непрохідні» формулювання.

Анатомія коректного питання: період, документи, предмет

Кожне робоче питання тримається на трьох опорах. Якщо бракує хоча б однієї, дослідити його неможливо:

  1. Період. «За період з __ по __». Без часових меж експерт не знає, який масив документів досліджувати, а висновок стає розмитим.
  2. Об’єкт і документи. За якими саме документами робиться дослідження: даними бухгалтерського обліку, банківськими виписками, податковими деклараціями, первинними документами, кредитною справою. Експерт працює лише з тим, що надано в матеріалах, — тож не запитуйте про документи, яких у справі немає.
  3. Предмет. Що конкретно з’ясувати: підтвердження суми, відповідність порядку оформлення, вплив на показник, наявність розбіжностей.

Перевірити питання просто: якщо на нього не можна відповісти, спираючись на наявні в справі документи за визначений період, воно ще не готове.

Приклади формулювань під конкретні ситуації

Нижче — узагальнені шаблони. Конкретні дати, номери й реквізити підставляються з матеріалів справи; самі суми, де вони є предметом дослідження, встановлює експерт, а не сторона.

Недостача

Чи підтверджується даними бухгалтерського обліку та первинними документами ТОВ «__» недостача товарно-матеріальних цінностей на складі за період з __ по __ і, якщо так, у якому розмірі?

Розтрата (нецільове витрачання коштів)

Чи відповідає встановленому порядку документальне оформлення видаткових касових операцій підприємства за період __ і чи підтверджується документально витрачання коштів за цільовим призначенням у сумі, зазначеній у матеріалах справи?

Обґрунтованість видачі кредиту

Чи відповідала видача кредиту позичальнику __ наданим документам щодо оцінки його фінансового стану та внутрішнім положенням банку про кредитування станом на дату укладення кредитного договору?

Заниження ПДВ

Чи підтверджується даними податкового обліку та первинними документами повнота визначення податкових зобов’язань з ПДВ платником __ за період __ і чи вплинули виявлені розбіжності на розмір задекларованого податку; якщо так — на яку суму?

Зверніть увагу на спільну рису всіх прикладів: експерт відповідає на питання «що показують документи», а кваліфікацію діяння — недостача це чи звичайна нестача, ухилення чи облікова помилка — дає слідчий або суд.

Типові помилки, через які висновок «не спрацьовує»

  • Надто загальне питання. «Провести повну перевірку фінансово-господарської діяльності». Експерт — не ревізор і не аудитор; він досліджує конкретні операції за конкретними документами, а не «все підряд».
  • Правове формулювання. Усе, що починається з «чи винен», «чи законно», «чи є склад», «хто відповідальний», буде відхилене як таке, що виходить за межі компетенції.
  • Дублювання. Те саме питання, переписане іншими словами. Доказової сили це не додає, зате збільшує строк і вартість експертизи.
  • Питання поза наданими матеріалами. Запит про документи чи операції, яких у справі немає. Спершу забезпечте повноту матеріалів і лише потім формулюйте питання.
  • Змішування спеціальностей в одному питанні. Податки, кредит і збитки «в один рядок» доводиться розбивати — краще зробити це самостійно заздалегідь.
  • Питання, що вимагає припущень. «Скільки підприємство могло б заробити за інших умов». Експертиза працює з фактичними даними обліку, а не з гіпотезами.

Хто формулює питання — і як подати свій перелік

Остаточно коло питань визначає суд (в ухвалі) або слідчий чи детектив (у постанові) — залежно від того, кримінальне це, господарське, цивільне чи адміністративне провадження. Ініціювати експертизу можуть і сторона, і орган досудового розслідування, зокрема детективи БЕБ; підставою для дослідження нерідко стають матеріали ДПС або Держфінмоніторингу.

Водночас сторона не позбавлена права запропонувати власні питання: процесуальні кодекси дозволяють учаснику подати клопотання про призначення експертизи з переліком питань, а також надати зауваження до питань опонента — доповнити, уточнити чи заперечити. На практиці саме та сторона, яка підготувала продуманий, коректний перелік, найчастіше отримує висновок, що працює на її позицію: суд зазвичай бере запропоновані формулювання за основу. Якщо ж промовчати, експерт відповідатиме на питання опонента в зручній для нього редакції. Щоб звірити, які формулювання вже спрацьовували в подібних справах, корисно переглянути ухвали та висновки в Єдиному державному реєстрі судових рішень.

Короткий чек-лист перед поданням

  1. Кожне питання — в економічній, а не правовій площині.
  2. Прив’язане до спеціальності 11.1, 11.2 або 11.3, а обраний експерт атестований за нею.
  3. Є період, перелік документів і чіткий предмет дослідження.
  4. Немає дублювань і питань поза матеріалами справи.
  5. Формулювання звірене з Науково-методичними рекомендаціями Мін’юсту.

Якщо ви готуєте клопотання про призначення економічної експертизи й хочете, щоб перелік питань був коректним із першого разу, варто узгодити його з експертом ще до подання — це заощаджує тижні й убезпечує від відмов. Буду рада допомогти сформулювати питання під вашу конкретну ситуацію та оцінити, чи достатньо наявних документів для повного й доказового висновку.

Потрібна судово-економічна експертиза чи консультація?

Марина Рудая — кваліфікований судовий експерт за трьома спеціальностями. Напишіть або зателефонуйте, щоб обговорити вашу справу.

Читайте також

Призначення експертизи

Хто призначає судову експертизу: суд, слідчий чи сторона

Хто призначає судову експертизу — суд, слідчий, прокурор чи сторона? Пояснюємо порядок у кримінальному, господарському, цивільному й адмінпроцесі та вибір експерта.

7 хв читання